тухнути — 1 дієслово недоконаного виду гаснути тухнути 2 дієслово недоконаного виду псуватися розм … Орфографічний словник української мови
притухати — I а/є, недок., приту/хнути і розм. приту/хти, хне, док. 1) Поступово тухнути, переставати горіти, світитися. || Поступово переставати сяяти, блищати, світитися (про зорі, очі і т. ін.). 2) перен. Зменшуватися, послаблюватись у своєму вияві (про… … Український тлумачний словник
гаснути — I (переставати горіти, світитися), (і)згасати, (і)згаснути, загасати, загаснути, погасати, погаснути, у[в]гасати, у[в]гаснути, догасати, догаснути, гаситися, загашуватися, загаситися, тухнути, потухати, потухнути, стухати, стухнути, затухати,… … Словник синонімів української мови
стухнути — I див. стухати. II не; мин. ч. стух, сту/хла, сту/хло і сту/хнув, нула, нуло. Док. до тухнути II … Український тлумачний словник
притухати — 1 дієслово недоконаного виду переставати горіти; поступово зменшуватися розм. притухати 2 дієслово недоконаного виду починати тухнути, псуватися розм … Орфографічний словник української мови
притухти — 1 дієслово доконаного виду перестати горіти; поступово зменшитися притухти 2 дієслово доконаного виду почати тухнути … Орфографічний словник української мови